Mykhailov Photography

Зимова фотосесія

2012-01-16T10:49:00.001+02:00

Випав перший справжній сніг. Щоб це відзначити, ми провели невеличку зимову фотосесію.
В зйомці використані в'язані шарфи Олі Михайлової.

Фотокнига Марія та Роман

2011-12-29T21:26:00.001+02:00

Вічна пам'ять Валерію Белову

2011-12-13T10:18:00.003+02:00

Вчора 12.12 помер Валерій Бєлов - відомий волинський фотограф, надхненник та організатор молодіжних фотоклубів, зокрема "Спалах - Арт", десятків фотовиставок, наш вчитель фотографії і просто класний чоловік.
Вічна йому пам'ять!

Попрощатись можна сьогодні (13.12) в Будинку панахиди, що на меморіалі з 11 до 13 години.

Фотокнига. Іра і Саша

2011-12-10T13:01:00.004+02:00

Представляємо вашій увазі дизайн нашої нової фотокниги.
Фотозйомка проводилась ще в середині червня, але через напружений графік, дизайн розроблений тільки нещодавно.

Орієнтовно за тиждень будуть опубліковані фото вже готової фотокниги.

Фото + відео: В Луцьку згорів ЦУМ

2011-12-04T21:39:00.006+02:00

...залізла зранку в нет, а сестра пише: «а ти знаєш шо наш цум горить?» Кажу: «як то наш цум? Отой шо в центрі? Наш луцький?». Вона: «Так. Я в статусі одної журналістки побачила.» думали поки приїдемо там вже все погасять. Зібрали фотіки, поїхали. Сестра по дорозі дзвонить: «Там центр перегородили, то ви там біля драму вийдете». Ми ше посміялись, диспетчер блін. Приїхали. Бігом до цума. А там флешмоб «зніми палаючий цум на мобілку». Людей як на революцію зібралось. Підійшли ближче. Клуби диму з другого поверху валять. Явище не з приємних.

Бідних пожежників за кіптявою не видно. Видно працюють оперативно. В дворах поставили кілька машин і підкачують воду. Видно балони з повітрям позакінчувались то легковою привезли ще. Вони групками чоловік по шість заходили прямо у чорний дим.
В натовпі стояла продавщиця, яка залишила весь товар в пожежі. Вона розповідала як то все сталось, як вона в тапочках вибігла на двір і як їх ззаду доганяв вогонь. Як дівчата побігли за мобілками і опинились в пастці. Потім їх врятували МНСники. Блін шкода так. Люди працювали, вкладали гроші а воно все згоріло...
Вже коли дим поменшав ми спакувались і вирішили не зівати до останнього рушили додому. І тут з’явилась «оперативна» команда телеканалу Аверс і почала все знімати. Було трошки смішно бачити як вони «героїчно» прибули на місце події коли майже все закінчилось.

Фото: Jazz bez в Луцьку

2011-12-03T14:45:00.001+02:00

Вчора (2 грудня) в Луцьку відбувся перший день джазового фестивалю.

Зал театру ляльок був вщент заповнений глядачами.

Перед людьми виступили три інтернаціональні джазові “банди”.

Більшість глядачів прийшло побачити і послухати Джона Бізлі – володаря премії Греммі 2011р.

Клевань і Олика

2011-11-14T10:51:00.003+02:00

Минулої суботи ми з Олею та другом Іллєю з'їздили в Клевань і Олику. Ці невеличкі містечка розташовані досить близько від Луцька. Тут ще зберігаються старі замки і палаци. Майже всі вони не реставровані від 2 Світової війни. Стіни із залишками старої штукатурки вкриті вибоїнами від куль та осколків.

Палац Радзивілів, колись одних з найбагатших сімей Волині тепер в занедбаному стані. На його території розташовується обласна психіатрична лікарня №2. Можливо, таке використання замку не дає йому повністю розвалитись.

Замок Радзивілів та десятки інших замків в Західній Україні за розумного використання можна відреставрувати та перетворити на місця "паломництва" іноземних і українських туристів. Особливо, поляків, литовців, предки яких колись панували на цих землях.

Для західно-європейців завжди цікаво побувати в незвичних і незвіданих місцях. Вони готові платити за цей досвід. Відповідно, треба створити належну готельно-ресторанну інфраструктуру.

Наприклад, в Туреччині, Єгипті і багатьох інших країнах значною статтею доходів бюджету є туризм. В країнах Європи він "крутиться" довкола замків та інших історичних і культурних цінностей.

Далі справа за владою і приватним бізнесом.

Дорога на Олику

Родове гніздо польських магнатів Радзивілів. Нині обласна психушка №2.

Старі стіни замку.

Тут в 21 столітті, як і в розквіт Олики 400 років тому їздять на конях.

Скульптура апостола в стіні костелу.

Костел в Клевані. Дивно, що місцеві жителі не розібрали цегляний мур довкола костелу.

Весільна гостьова книга: Саша + Іра

2011-11-10T11:20:00.001+02:00

Осіння гостьова книга, що зроблена на основі передвесільної зйомки. Зйомку дивіться в попередній публікації.

Рідні та гості молодят залишали свої побажання в книзі вже із самого ранку.

Фото: Передвесільна зйомка Іра і Саша

2011-11-04T15:56:00.003+02:00

Осінь, прекрасна погода, сонце, жовте і червоне листя. В таких класних умовах Ірі і Саші та й мені з Олею дуже приємно працювати над Love Story. Фотки вийшли сонячні і романтичні.

Autumn, great weather, sunshine, yellow and red leaves. Ira and Sasha and also Olya and me were very pleased work with new Love Story. The final photos become sunny and romantic.

Стаття: Про весільну фотозйомку

2011-11-02T22:02:00.003+02:00

Давно хотів поділитись з вами деякими думками про весільне фото.
Розповім про роботу весільного фотографа і, думаю, дам відповіді на деякі запитання.

Як би смішно це не звучало, але більшість працівників весільної індустрії відпрацьовують належні їм години на весіллі і отримавши оплату більше і не згадують про це весілля. А фотографи та відеоператори після весілля просиджують цілими днями, навіть не рідко і ночами над кожним весіллям, щоб клієнт отримав високоякісний продукт. Вважається, що фотографи і оператори отримують великі гроші за день роботи, але ніхто не рахує дні проведені над обробкою матеріалу. Адже якщо б молодята хотіли отримати аматорські, а не професійні фотографії чи відео, вони звернулися б до своїх друзів, знайомих і ті би з радістю познімали.

Доволі часто фотографам доводиться чути від клієнтів запитання про тривалість обробки фотографій. Людині далекій від світу фотографії здається що ось фотограф прийшов в офіс, чи додому, скинув фотографії з цифрової камери на комп’ютер і далі тільки записує їх на диск і коли приходить час віддає його клієнту.

Тобто з обивательського боку все виглядає саме так. І клієнт не бачить сенсу в очікуванні фотографій на протязі кількох тижнів, а відео – кількох місяців. Давайте розберемося, звідки такі великі терміни обробки. Я займаюся фотографією, тому буду розповідати про обробку весільних фотографій на прикладі свого графіка життя.

Отже, весільний день пройшов і втомлений, але задоволений я повертаюся додому. Добре якщо це не повний день і ще залишається час на те щоб трохи перепочити.

Але у «високий сезон» дуже часто буває що коли приходжу додому після повного дня о першій годині ночі і зранку знову «в упряжку». Тут часу вистачає лише на те, щоб скинути матеріал на комп’ютер та поспати зо 5 годин.

З кожного весілля у мене виходить від 1000 до 1500 фотографій. Все залежить від того скільки було зйомки, наскільки активні і позитивно налаштовані були молодята і т.і. Можливо це дуже багато, але враховуючи що весілля для фотографа проходить в шаленому темпі, я намагаюся робити багато дублів, зробити 3-4 зміни плану на кожному місці. Це дає можливість при пост-обробці отримати 900 – 1300 якісних фотографій. Під час прогулянки зазвичай на все про все є година – півтори, в рідких випадках аж дві )).

Отже, для того щоб з 1000-1500 відібрати 900-1300 фотографій потрібно багато часу. Цей не творчий процес займає кілька годин. Далі робиться корекція кольору, розкадровки, де це необхідно, інші важливі операції.

Загалом на обробку однієї фотографії я витрачаю в середньому 3 хвилини. Якщо маю трохи додаткового часу, то обов’язково декілька десятків фотографій переводжу в чорно-білі та сепію. Методом простого множення виходить, що на все це в мене йде 50-65 годин безперервної роботи.

Якщо розбити цей час на 8 годинні робочі дні, виходить від 6 до 8 днів. Я стараюсь віддавати весілля через 3-4 дні. Щоб це здійснити, проводжу за фотографіями щодня по 12-16 годин.

Перед тим як віддавати готову роботу я розробляю індивідуальний дизайн DVD і обкладинки на коробку.

Це великі часові затрати в стислі терміни, тому мені доводиться відкладати все інше і займатись лише обробкою фото. В «гарячий сезон» ця робота займає в мене увесь вільний час і 5-6 місяців працюю без жодного вихідного, частенько навіть вночі. Такий темп роботи я називаю «працювати в режимі нон стоп».
В мене є сім’я, якій в цей період дивом вдається приділити час і увагу. Також є необхідні зустрічі з новими клієнтами, та з клієнтами, яким я віддаю виконану роботу. Крім того ще треба паралельно працювати в офісі, який ми відкрили цього року із колегою.

Пам’ятайте також, що для того щоб підвищувався рівень якості, необхідно постійно навчатися і практикуватись не тільки в жорстких умовах весілля, але й для відточення художніх методів зйомки. Також є особисте життя, я маю на увазі захоплення і друзі.

Крім весільної фотозйомки є й інші замовлення, наприклад фотосесії і репортажні зйомки, розробка дизайну гостьових книг, весільних запрошень, фотокниг, веб-сайтів. Усі ці речі займають теж не мало часу.

Іншими словами виходить, що обробка одного весілля займає близько 3-4-х днів. В «гарячий період», коли найбільше весіль, час обробки розтягується до 7-10 днів. Тут ще треба врахувати додаткову зайнятість, про яку я писав вище. Через таке навантаження, щоб вчасно віддавати замовлення я передаю деякі відзняті весілля на обробку ще одній людині.

Тому я хочу попросити бути терпимими до фотографів і не кидатися порожніми словами, ніби вони заробляють великі гроші за один день (чув таке вже не раз). Для людей, що сумлінно і професійно виконують свою роботу, це звучатиме, як невиправдана брехня.

Час від часу потрібно оновлювати свою апаратуру і техніку. Ціни на неї не в гривнях, а в іноземній валюті, тому постійно підтримувати високий рівень технічного оснащення досить затратний момент. Цей фактор неабияк впливає на вартість весільної зйомки. Бо звичайно ж не хочеться працювати в мінус, чи в нуль, а треба ще й хліба з маслом купити.

Наприклад, щоб тримати себе в технічній формі, треба хоча б раз на 2-3 роки оновлювати апаратуру. Тобто придбати новий сучасний фотоапарат на заміну застарівшій моделі, придбати якіснішу і сучаснішу оптику, масу аксесуарів. Таке оновлення (upgrade) обійдеться в кілька тисяч доларів, що можна порівняти наприклад, із вартістю хорошого потриманого BMW.
Тому нехай люди не дивуються, що якісна фотозйомка коштує дорого.

Для порівняння в Англії, США, Австралії та інших Західних країнах весільна фотозйомка коштує 1500-3000 доларів! При тому, що зйомка весілля триває всього 4-8 годин, а не 14-18 як в нас із на порядок нижчими цінами.

З повагою, Андрій Михайлов

Фото: Мистецтво ІІІ Райху

2011-10-29T10:05:00.002+03:00

Мистецтво в «третьому рейху» мало бути архаїчним і неперевершеним. Але недавно знайдені копії картин демонструють, яким банальним і кітчевим воно було насправді.

Незвичне, дивне, абстрактне мистецтво даремно було шукати в нацистській Німеччині. Нацисти прозвали його «виродженим мистецтвом», а роботи таких митців, як Отто Дікс чи Франц Марк було вилучено з музеїв. Натомість на так званій «Великій німецькій виставці мистецтва» в 1930-ті та 1940-ві роки публіці показували, як було сказано в каталозі, «лише найдосконаліше» німецьке мистецтво.

До 1944-го представлені на цих виставках роботи націонал-соціалістичних митців детально фотографувалися. Після війни про знімки забули й вони припадали порохом До 1944-го представлені на цих виставках роботи націонал-соціалістичних митців в мюнхенському Центральному інституті історії мистецтва. «Про їхнє існування ніхто не знав, вважалося неможливим, що ці фотодокументи збереглися, – каже співробітник інституту Крістіан Фурмайстер. – Лише після 2004-го року ми, власне, знову відкрили ці альбоми». Так виникла ідея зробити з цього дослідницький проект.

«Герої» та натюрморти

Класичним прикладом нацистської естетики досі вважаються «героїчні» портрети чоловіків та жінок Арно Брекера. Після початку Другої світової війни виникла кон’юнктура на картини, на яких марширують чи ведуть бої німецькі солдати. «Такі картини були, але це десь 10-30 із 1800. Але переважно були представлені теми, притаманні буржуазному чи дрібнобуржуазному смаку, що панував після 19-го століття», – каже Крістіан Фурмайстер. Тобто в першу чергу це були ландшафти, натюрморти та зображення тварин.

Ідеальна картина системи

Окрім картин, каже Фурмайстер, на нацистській виставці демонстрували маленькі фігурки, голови дітей та вівчарок з порцеляни та інші об’єкти, які сьогодні можна назвати кітчем. Хоча виставлені роботи можна було купувати, простим смертним мало що діставалося, розповідає експерт. За словами Фурмайстера, вироби купувала переважно нацистська еліта. Найактивнішим покупцем був сам Гітлер. Відомо, що диктатор витратив на твори нацистського мистецтва сім мільйонів рейхсмарок. Гітлеру, що в молодості сам малював поштові листівки, таке мистецтво дуже подобалося.

Фотокопії з нацистських виставок чітко демонструють одне: на них переважали не синьоокі хлопчики та пишногруді блондинки, а досить банальні сюжети. Гітлерівська естетика була звичайним дрібнобуржуазним мистецтвом, що ближче до поганого, ніж до «високого» смаку. Скласти власне враження можна на сайті музею.

Джерело: DW

Фото: В Луцьку відбувся мітинг проти Президента Януковича

2011-10-26T16:18:00.003+03:00

Вчора 25.10.11 В Луцьку на центральній площі міста відбувся невеличкий мітинг. Основна мета - нагадати людям про транжирство нинішнього президента країни та невиконання ним своїх обіцянок та зобов'язань. Проглядаючи місцеву пресу та інтернет видання, стало дивно, що ніде ні слова, ні фото про цю подію немає.

Зоряне небо над Луцьком ч.2

2011-10-25T10:55:00.002+03:00

Велика ведмедиця (Big Bear)

Нічний Замок Любарта (Lubart's Castle in the night)

Зорі над Луцьким Замком (Stars above Lutsk Castle)

Луцьк (Lutsk)

Фотокнига: Рома і Маша

2011-10-21T15:14:00.002+03:00

Джерело: mihailof.com

Фото: місяць

2011-10-21T09:52:00.001+03:00

Фото місяця зроблено 15.10.11. Фото з рук без штатива.

Фото: Зірки над Луцьком

2011-10-20T09:32:00.001+03:00

Зоряне небо над Луцьком 19.10.2011. Зліва на знімку видно, що зірки утворюють менший радіус, бо там ближче до північного полюса. Справа довші сліди від зірок – ближче до екватора. Свічення знизу на фото – це світло міста, яке не вдалось повністю прибрати в редакторі.

Відео: Рицарські бої ч.3

2011-10-18T11:52:00.003+03:00

Відео рицарських боїв в замку Любарта, м. Луцьк.

Фото: Рицарські бої ч.2

2011-10-18T11:18:00.002+03:00

В минулу неділю в Луцькому замку відбувались бої рицарів. За серця дам змагались рицарі Кам’янця Подільського, Луцька та Львова.

Середньовічний дракон ))

Фото: Рицарські бої ч.1

2011-10-18T10:55:00.001+03:00

В стінах середньовічного замку, знову лунали важкі удари рицарських мечів та обладунків. Воїни підкорювали серця прекрасних дам.

Путеводитель по Украине. Как безопасно путешествовать по Украине

2011-10-10T12:36:00.003+03:00

О ночных поездах, рынках, характере babushek и туалетах типа "дыра в земле".

В США вышло 3-е издание путеводителя по Украине. Автор книги американец Эндрю Элис Эванс прожил в Украине несколько лет и побывал в большинстве регионов страны. Его советы тем, кто намерен совершить путешествие в Украину, интересны незашоренным взглядом.

Его мнение об Украине и украинцах публикует портал libo.ru, цитируя отрывки из его гида.

Эндрю Элис Эванс. Путеводитель по Украине (издание третье)

"Выживание у граждан Украины - в крови. Они познали множество бед, отведенных человечеству, но сумели выжить. Мировой финансовый кризис этому подтверждение. Чувство уверенности коренится в понимании одной простой истины: если вдруг что-то случится еще - украинцы возьмут в руки лопаты, тяпки и грабли, чтобы выращивать на своих dacha картошку и выживать в самую голодную зиму.

В украинском обществе очень много пожилых женщин. Кажется, что они повсюду и всегда чем-то заняты: заметают улицы, тянут непомерно огромные торбы, что-то продают. Почему в Украине так много babushek? Во время Второй мировой войны СССР потерял 20 миллионов людей, преимущественно молодых мужчин. Их жены, сестры и матери выжили, а теперь составляют большую часть населения. Они старенькие, но жилистые, так как вышли на пенсию во время Независимости и хлебнули лиха.

Ко всем пожилым женщинам украинцы обращаются с уважением - babushka, babulya or babusya. Большинство украинских детей воспитаны именно ими. Для иностранных туристов они живые свидетели исторических событий: войны, Голодомора. Покупая у бабушек на улице цветы или семечки, вы таким образом поддерживаете их материально и помогаете.

Будет справедливым сказать, что сейчас украинцы живут лучше, чем когда-либо в своей истории. Неспокойное прошлое и неуверенность в будущем воспитали в украинцах сверхсильную терпимость. Их решения всегда зависят от по-настоящему важного - смены сезонов, семьи и умения выживать. Сегодня они знают про свою роль в истории и с большой гордостью оглядываются на очень непросто прошлое. Впервые им стала доступна историческая правда.

В Украине вас судят по одежде. Выходя в люди, украинцы одеваются во все самое лучшее - независимо от того, насколько они бедные. Если вы приедете зимой, то можете собственными глазами увидеть, как женщины на высоченных каблуках умудряются не падать на льду, а мужчины - ходить в чистых штанах целый день, несмотря на слякоть.

Украинцы любят застолье - пьют, едят, поют, рассказывают истории и анекдоты. Они очень хорошие философы. Гостеприимные и с радостью открывают двери чужаку, с которым знакомы не больше минуты. Гостью обязательно предложат чаю и скорее всего хорошо накормят.

Причина всех бед и ненастий для украинцев - это нечистая сила. Самая сильная разновидность - сглаз. Он может накликать усталость, депрессию, зубную боль, ссоры в семье, проблемы на работе, жидкий стул.

Украинцы обожают читать. Книжки - показатель статуса. Поэтому даже в самом захолустье вы найдете большие библиотеки украинской и российской литературы. Советская власть разрешала читать некоторых иностранных авторов. Здесь люди знают про Хемингуэя, Джека Лондона, Джона Стейнбека и Артура Конана Дойля.

Украинские народные песни обычно про любовь, водку или любовь к водке. Иногда еще сало. Некоторые - шуточные, но большинство наполнены печалью. Традиционный инструмент для аккомпанирования - струнная бандура в форме слезы. Но сейчас больше поют под гитару. Советский фольклор также вошел в репертуар.

Иностранцев часто шокирует убежденность украинцев в том, что в преступлении виновата сама жертва. Они никогда не откроют дверей, не спросив "Hto tam?" или не посмотрев в глазок.

На рынке вам не продадут несвежих продуктов, наговорят комплиментов от всего сердца и без иронии.

Украинцы умеют стоять в очереди. При этом они не уважают остальных людей в ней. Может получится так, что вы будете стоять в ней 20 минут, а то и больше, пока перед вами не влезет без извинений кто-нибудь наглый. С такими лучше не связываться. Если перед окошком вы ищите деньги или билеты, то украинцы думают, что это дает им право занять ваше место. Берегитесь! Можете попасть в самый конец очереди...

Когда приезжает трамвай, автобус или метро, про очередь забывают. Все стараются как можно быстрее первыми влезть в транспорт, расталкивая всех остальных. Если будете медлительны, рискуете не влезть внутрь.

Украинцам очень нравятся фотографии. Каждая семья имеет дома схованку с альбомами. Незнакомцы на улице также не против, если их снимают. Если взрослый человек видит, что его снимают, то он перестает улыбаться и сделает серьезное лицо, как "на паспорт". Если попросите его улыбнуться, то он скорее всего ответит: "vsyo" и уйдет.

Инвалидов в колясках здесь можно встретить только возле церкви, где они просят милостыню. В Украине для таких людей нет никакой инфраструктуры.

В автобусах и маршрутках зимой бывает очень холодно, и вы будете молиться, чтобы зашла большая babushka и села около вас.

Поезда - самый лучший способ передвижения по стране, так как билет стоит очень дешево. И там вы увидите настоящую Украину.

Если хотите вернуться из Украины живым - не пейте воду из крана. Она ужасная на вкус и от нее страшная диарея. Пейте только бутилированную или в крайнем случае кипяченную. Чаи и выпивка в ресторанах безопасны.

Если вы хотите настоящей украинской еды - сделайте все возможное, чтобы попасть на семейный ужин. Ни один ресторан не сможет достичь такого кулинарного мастерства, как украинская babyshka.

Путешествовать в Украине без пищи считают грехом. Люди, которых вы только что встретили, могут дать вам с собой огромные корзины продуктов - "на дорогу". Даже если это лишь 2-часовой переезд автобусом.

Украинцы любят есть мороженое весь год. Его продают и едят на улицах даже в самые холодные январские дни. Если мороженое не тает во рту, его жуют.

Если путешествуете с детьми, то хорошая идея - купить детское сидение для унитаза и носить его с собой. Это может облегчить посещение более ужасных туалетов типа "дыра в земле". Или же туалетов в поездах. Детские подгузники можно купить в любом большом магазине. Просто скажите "pampers" с русским акцентом.

Пакуя вещи в Украину, возьмите набор для шитья и приличный запас пуговиц, потому что в Украине их часто отрывают. В зависимости от того, в какую часть страны вы едете, прихватите русский или украинский карманный словарик, а лучше - оба.

Позволять мужчине угощать вас выпивкой, а также принимать приглашение пойти к нему домой - очень плохие идеи. Особенно настойчивым можете сказать, что вы - глубоко религиозная женщина: "Ya verushaya". И они отцепятся.

Упакуйте вещи в простой неяркий чемодан, чтобы не привлекать лишнего внимания. Для прогулок по городу не берите "ярких" сумок - положите все свои вещи в полиэтиленовый пакет для покупок, с которыми ходят большинство украинцев. Воры и не подумают его красть.

В музее вам сразу безапелляционно объяснят, куда идти и на что смотреть. Свободное блуждание залами - это "нет-нет", и если вы осмелитесь пропустить какую-то из зал или пойти в обратном направлении, то испытаете на себе гнев babushka. Из-за нехватки средств в музеях редко бывает тепло, и смотрители не включают в зале свет, пока вы туда не зайдете. Впрочем, эффект от включения и выключения света в зависимости от направления вашего движения скорее дает ощущение собственного всемогущества.

Украина все больше приспосабливается к организованному групповому туризму. Если хотите увидеть что-то конкретное - лучше избрать этот вариант. Но тогда вы не узнаете, что такое настоящая Украина. Невероятно грубые женщины в кассах, ночные поезда и вылазки на природу останутся за окном туристического автобуса. Самостоятельно же вы будете иметь чудесную возможность пообщаться с местными, а это ценнее всего и наиболее интересно в путешествии по Украине.

Прочитати книгу в електронному вигляді можете тут:

Пам'ятаємо Стіва Джобса. Відео промова

2011-10-06T11:36:00.001+03:00

Цієї ночі помер видатний засновник компаній-світових лідерів Apple, Next, Pixar.
Вічна йому пам'ять.

Гостьова книга: Mr. & Mrs. Bug

2011-09-27T21:27:00.003+03:00

Пропонуємо вашій увазі оригінальну гостьову книгу в стилі голівудських фільмів.

Раніше ми публікували відео слайдшоу на основі цієї передвесільної фотозйомки.

Тепер зацініть нашу передвесільну Гостьову книгу.

Детально про передвесільну зйомку та про гостьову книгу і ціни на них.

Відео: Літньо-осінній макіяж

2011-09-25T21:19:00.006+03:00

Відеоролик про гарний макіяж для гарних дівчат.

Весілля: Наталя і Валерій

2011-09-25T16:07:00.002+03:00

Відео: Mr. & Mrs. Bug Love Story

2011-09-19T23:33:00.001+03:00

Недавно провели передвесільну фотосесію в стилі Джеймса Бонда.
Наша пара Іра та Олег так увійшли в роль, що відіграли на всі 100.

Пропонуємо вашій увазі слайд шоу із передвесільної зйомки.

Дещо пізніше опублікуємо Гостьову книгу молодят.

Хочеться відмітити, що Іра і Олег підійшли до реалізації своєї мрії – зйомки в стилі бондіани дуже відповідально.

Вони відповідно вдягнулися і взяли всі необхідні аксесуари, навіть стіл із стільцями, фрукти, вазу, вино, фужери і ще дещо.

Це ви повинні побачити самі.

Відео: Запліталки

2011-09-19T12:59:00.001+03:00

Перегляньте новий відео ролик від Mihailof.com про зачіски.
Дякуємо за надане приміщення для зйомки студії зачісок RF.

2011-09-19T12:55:00.000+03:00

Cайт DrukFotok.com уже повністю робочий.
Він дуже простий в користуванні.
Ви можете завантажити свої фото і на наступний день отримати їх роздрукованими.

На даний момент діє 2 точки видачі фото. Одна по пр. Волі, інша в "Іміджі", що біля готелю "Лучеськ".

Кількість фото, що ми можемо друкувати не обмежена.

Друкуйте свої фотографії за найнижчими цінами в Луцьку через сайт DrukFotok.com

Всі деталі та ціни на сайті DrukFotok.com

2011-09-06T09:24:00.004+03:00

Ми створили новий ресурс для того, щоб ви могли отримати ще більше яскравих фото.
Завдяки DrukFotok.com ви зможете робити online замовлення на друк фото прямо з дому чи з будь-якого зручного місця. Вказуєте найближчий до вас пункт доставки і забираєте роздруковані якісні фото.

Зайшовши на DrukFotok.com, вам необходно буде зареєструватись. Далі завантажуєте фото які потрібно роздрукувати. Вказуєте розмір і кількість фото, а також папір (матовий чи глянцевий). Система автоматично обчислить вартість замовлення. Перед тим як підтвердити замовлення, вибираєте зручний для вас пункт доставки в м. Луцьку. Через добу підходите і забираєте готові знімки.
Бажаємо вам гарячої осені і багато яскравих знімків!

Фотосесія для Вконтакті

2011-08-20T22:49:00.001+03:00

Провели першу фотосесію для «Вконтакті».
Альона позитивна, прикольна дівчинка. Вона дуже любить грати на скрипці .

Пропонуємо фотосесію для соціальних мереж.
Тривалість зйомки 1 година. Вартість 50 грн.
Фотки надсилаються через інет в той же день.

Вітаються ваші цікаві та креативні ідеї.
Дзвоніть: 066 133 86 82

Передвесільна зйомка Лінди та Руслана

2011-07-21T23:41:00.001+03:00

Передвесільна фотосесія на луцькому аеродромі.
Фотограф: Ольга Михайлова

Фотосесія в маленькій студії

2011-07-15T16:35:00.001+03:00

Літня весела і позитивна гостьова книга

2011-07-13T11:06:00.001+03:00

В Mihailof.com створили дизайн весільної гостьової книги.
Гостьова книга була виготовлена на основі попередньої передвесільної фотосесії.

Майже вся фотосесія пройшла на велосипедах. Ми класно провели час в Старому місті Луцька та на березі Стиру. Молодята були вдягнуті по-сучасному - у вишиванках та джинсах.

В Гостьову книгу додано 2 бонусні розвороти. Також додані слова із пісні під яку молоді люди танцюватимуть свій перший танець.

Всі 250 фотографій із фотосесії записані нареченим на диск.

За матеріалами: mihailof.com

Подорож по Західній Україні

2011-07-11T09:26:00.013+03:00

Подорож почалась рано вранці в Луцьку. Ми їхали на на рок фестиваль «Форт місія». Приїхали спершу в старовинне місто Жовкву (Львівська обл.).
Назву це місто отримало від свого засновника – коронного гетьмана Речі посполитої Жолкевського. З військами якого пізніше воював Богдан Хмельницький.

З 1678 року Жовківський замок став королівською резиденцією Яна III Собеського. В цей час, і по тому діяв в замку польський монетний двір. Всього в Речі Посполитій було 2 таких монетних двори. Один у Варшаві, другий в Жовкві.

Старе місто і замок в Жовкві зараз знаходяться в жалюгідному стані. Зовні він ніби відреставрований, але всередині маса мурів і будівель напів зруйновані. Причиною цього було розміщення на території замку радянської тюрми, 2 світові війни, безтолкове правління совєтів та байдужість нинішньої влади.

Зі старого міста та королівського замку в Жовкві можна зробити туристичний клондайк.
Оглянувши місто ми поїхали до Крехова. Тут між невисокими горами та густими лісами зустрів нас старий монастир, оточений оборонними мурами та вежами.

Зараз монастир на нашу велику радість дуже добре доглянутий монахами і знаходиться в майже ідеальному стані.

Далі наша дорога пролягла через місце паломництва греко-католицької громади – 14 стацій Хресної Дороги у Страдчі (Львівська обл.).

По тому через кілька годин ми приїхали на фест «Форт місія», що проходив біля с. Поповичі під польським кордоном у Львівській області. Нас зустрів рясний дощ і болото по кісточки. Маса людей розташувалась в наметових містечках на схилах пагорба.

Пробувши добу на фесті ми толком не бачили виступаючі гурти, але їх було дуже добре чути за пагорбом. Перед сценою творилось щось незвичне для багатьох. Люди, розігріті алкоголем стрибали, бігали, слемились і качались в багнюці.

В такій «процедурі» я вже якось брав участь на фестивалі «Підкамінь» у 2008 році. Правда, тоді болото було набагато більше – по коліна. Будь яке взуття застрягало в багнюці так, що витягнути його було важко, а ходити – то взагалі майже неможливо. Тому народ роззувався, закачував штани і тусив по повній під літнім дощем.

По дорозі, якщо так можна назвати місиво із болота серед лісу, ми пішли оглянути австро-угорський форт. Оборонна система Австро-Угорської імперії в цьому місці складається із декількох фортів. Частина їх знаходиться на українському боці, а частина – на польському.
У форті, що ми відвідали була організована виставка фотографій. Люди, переодягнені у форму УСС (Українських Січових Стрільців) та УГА (Української Галицької Армії) відтворювали дух часів І Світової Війни. Тут можна було сфотографуватись у формі вояків УСС і УГА зі зброєю в руках.

Помокнувши майже добу під дощем, ми з Олею та ще з кількома людьми поїхали до Львова. Там переночували, відвідали родичів, а наступного ранку поїхали потягом через всі Карпати до Мукачева (Закарпатська обл.).

В місті відвідали місцевий ринок і подалися до замку Паланок. Це один із найдавніших і найгарніших замків України, що зберігся до сьогодні. Перші версії замку згадуються в літописах ще з 11 століття.

Замок Паланок знаходиться на горі висотою 68 м.
Фортеця складається із основних 4-х рівнів оборони. 1-й – це рів із двома бастіонами та підйомним мостом. 2-й це іще один рів, який оточує весь замок, декілька бастіонів, 3-й це нижній оборонний замок, де мешкала дружина князів. Та 4-й рівень – це височезний і неприступний внутрішній княжий замок. На подвір’ї якого знаходиться 75 метрова криниця.
Тут дуже багато різних ходів, сходів, коридорів, кімнат та приміщень. Там ми фоткались лазили і взагалі було дуже круто.

Потім ми поїхали потягом в с. Тухлю (Львівська обл.).
Перейшли по підвісному мосту через ріку Опір, почали дряпатись в гору. Нарешті дістались до вершини хребта. Хоча, гори тут не високі, але було важко підніматись, тому що офісний планктон [тобто ми] не був готовий до таких фізичних навантажень. Піднімались після довгого дня, з важкими рюкзаками. Було класно дихати свіжим, гірським повітрям.

На вершині, за кілька сот метрів від могили Захара Беркута ми поставили свій намет. Назбирали дровенячок, розпалили вогонь і почався дощ. Довелось готувати вечерю під дощем. Така от мокра погода продовжилась аж до наступного вечора. Нам увесь час доводилось розпалювати і підтримувати багаття мокрими дровами.

Ось уже ввечері, насолоджуючись краєвидами Карпат, (а Оля йшла і думала хоч би не поїхати верхи на рюкзаку донизу) спустились ми в село, сіли на електричку і дістались до Стрия.
Стрий – це невеличке провінційне містечко без особливих ознак. Тобто тут нема нічого такого, що могло б запам’ятатись. Біля вокзалу нам трапилась забігайлівка з «унікальною» назвою «Ход дог», там ми і перечекали зливу. Тамтешня клієнтура відповідала вокзальному контингенту. Тому ми швиденько втекли звідти.

Зробили необхідні закупи. Тоді захотілось нам піци. В найближчій піцерії було набагато затишніше, ніж в попередньому кафе.

Єдине, що було оригінальне в місті, це блимаючий знак пішохідного переходу, який я зазнімкував.
Пів ночі у потязі і ми в Івано-Франківську. Велике місто з цікавою австро-угорською архітектурою. Ми прогулялись по центру міста, по стометрівці, пообідали на березі озера.
В місті щорічно проходять міжнародні фестивалі ковальського мистецтва. На центральних вуличках, площах, сквериках можна натрапити на результати цих фестивалів. Пошук чудернацьких металевих пам’ятників перетворився в нас на цікавий квест.

По всьому місту можна побачити масу поручнів, ліхтарів, парканів, лавок, смітників, воріт, та багато чого іншого, викованого руками місцевих майстрів.

Ближче до вечора ми поїхали у древнє місто Галич. Це одне із заснованих єдиним українським королем Данилом Галицьким міст Волинсько-Галицького князівства.

Тут на високій горі, неподалік Дністра є залишки древньої фортеці, яку кілька років тому почали реставрувати, але як завжди, держ. фінансування припинилось і всі забули за історичну пам’ятку.
Тут ми іще відвідали своїх родичів, далі подались в село Блюдники, де познайомились із життям місцевих людей.

Село досі не газифіковане, колишній колгосп розібрали до фундаменту і продали на буд-матеріали. На околиці села стоїть старовинний польський костел. Він був зруйнований під час війни і досі знаходисться в стані 1944 року.

Третина населення села взагалі виїхала або у більші міста, або в країни Європи – шукати кращої долі. Це не дивина, в кожному населеному пункті Західної України чи не кожна сім’я має рідних, чи родичів, що живуть і працюють за кордоном. Причини цього всім відомі.

Погостювавши в Блюдниках ми поїхали через Галич в Бурштин. Тут є бурштинська ТЕС, яка дає роботу для більшості населення містечка.

Містечком повзуть чутки, що основний олігарх України має викупити Бурштинську ТЕС, розпустити людей, залишити лише один блок. А саму станцію використовувати для транзиту електроенергії зі Сходу і Центру України в ЄС.

Ввечері ми сіли на чернівецький потяг і вночі прибули до Луцька. Наша подорож тривала 8 діб.

Взагалі, поїздка нам обійшлась менш як в 1000 грн на двох. Тому впевнено скажу, що варто подорожувати Україною. В нас є дуже багато цікавих місць, які варто побачити.

м. Жовква.

Ратуша в Жовкві

Занедбаний жовківський костел.

Центральна площа

Фасад королівського замку

Біля міської ратуші.

Галицькі ворота.

Занедбаний королівський замок.

с. Крехів. Монастир 16 - 17 ст.

с. Страдч

На фесті "Форт місія"

Наметове містечко

Гламурний намет

Форт №6

Фото виставка у форті

Люди у формі УСС та УГА

Австро-угорський форт. 2-й поверх.

Підірвана частина форту

На фестивалі

Болітце

Мукачево

Мукачево, древній костел

Центральна вулиця міста

Трубочист

Кирило та Мифодій. Родоначальники слов'янської письменності.

Ратуша в Мукачево

Мукачівський замок Паланок

Всередині замку

Панорама Мукачева із замку.

Східний бастіон

Позорисько замку і місцевої влади - реклама виробника цегли в одній із кімнат

Позорисько замку і місцевої влади - реклама трикотажної фабрики

Позорисько замку і місцевої влади - реклама хокейних клюшок та лиж

Позорисько замку і місцевої влади - реклама місцевого заводу

Вид із княжого замку на нижній замковий двір

Міжконфесійна церква

Меблі 16-18 ст.

Увесь замок побудований завдяки такій цегляній кладці

На вершині гірського хребта біля Тухлі

Могила Захара Беркута

Стрий. Реклама місцевої кав'ярні

Визначне місце в Стрию.

Капличка у Франківському скверику

Могили воїнів УСС та УГА

Сквер побудований при СРСР на місці давнього україно-польського кладовища.

Ранок у Франеку, оператор табла спить...

Відгомін луцького "Гармидеру"

Металеве дерево

Фоторамка

Сталевий фотик

М. Галич. Фрагменти галицького замку.

Дністер

Весілля: Альона та Макс

2011-06-24T13:16:00.004+03:00

Джерело: mihailof.com

Весілля: Марія та Роман

2011-06-20T22:54:00.001+03:00

Кінець травня, чудовий погожий день, прекрасна пара, суперова машина початку 50-х років...

Макіяж 2 "Перша туш"

2011-06-20T22:30:00.001+03:00

Дивимось відео на Vimeo, клацнувши HD і на весь екран. (краща якість).

Дивимось відео на YouTube (гірша якість).

Передвесільна зйомка в костюмах 15 та 19 ст.

2011-06-02T11:29:00.002+03:00

На минулих вихідних ми провели оригінальну передвесільну фотосесію. Майбутні молодята віднеслись до фотозйомки серйозно. Вони прихопили з собою декілька костюмів, що відображають європейську моду минулих століть.
Весела пара терпляче позувала перед об'єктивом фотокамери, незважаючи на шалену і незвичну для травня спеку за що їм величезне спасибі.

Шкода, що реквізитні коні, на яких гарцювали молоді люди боялись відблисків рефлектора, тому довелось знімати без нього.

Фотосесія вдалась класною. Перегляньте деякі фотографії з цієї оригінальної фотозйомки.

Доречі, парасолька в дівчини і капелюшок на предостанніх фото (сидять в траві), то наш реквізит, який ми здаємо на прокат.

Передвесільна зйомка Іра та Саша (продовження)

2011-06-02T10:15:00.001+03:00

Передвесільна зйомка Іра та Саша

2011-06-01T13:48:00.001+03:00

Минулої п’ятниці ми класно провели час із гарною парою. Фотосесія проходила на окраїнах Луцька в незвичних місцях. Що з цього вийшло дивіться далі.